clair_argentis | Хіба ревуть воли

Ще на додачу про «Хіба ревуть воли».

Класичній українській літературі дорікають, що бракує історій успіху, лише сама журба і смуток.
Але якщо взяти того самого Чіпку, то у нього там якраз була історія успіху.
На старті у нього склалося просто негативне бінго, мати не виховувала, бо тупо не мала часу і сили, батько ще до його народження звалив, а потім виявилося, що він (батя) мав двох жінок, тому цілком логічно, що сільська публіка стала цькувати малого, ну бо це ж прям закономірно. І от весь час злидні, нема що їсти, замість одягу якісь подерті шмати, - а хлопець має трохи дивакуватий характер, тобто не виконавчий зайчик-енерджайзер, а любить собі щось подумати та поміркувати - чого воно все отак складається.
Як то кажуть, менше думаєш - міцніше спиш.
Далі там всяке відбувається, він підріс, дістає ділянку землі, обробляє її, починає потроху вилізати з бідосі.

Взагалі, розклад був у ті часи такий, що ти практично не можеш нічого заробити, якщо не маєш своєї землі, ну і якщо ти жінка. Я до того, що його мама реально билася як риба об лід, а заробляла ледь щоб не померти з голоду. Класні були часи, що казати. Малий підріс, став щось допомагати, трохи вигребли.

Потім ту землю в Чіпки відсудили, а подати до суду зі свого боку коштувало дофіга грошей, і він з розпачу забив на все і почав бухати. Пропив усе, що мав, навіть нормальний одяг. Мама його в повному шоці пішла жити до сусідки, бо в хаті утворилася пустка, вибиті вікна, оце все.
Згодом Чіпка якось зібрав себе докупи, згадав про кохану дівчину, ну і там всяке-різне, - він бере свою компанію і каже, мовляв, ідем по-людськи жити й працювати, а по ночах будем навідувати багатіїв, які з нас п'ють кров, і грабувати їх.
Ну, так воно і вийшло, почали вони займатись робінгудством. Поки Чіпка не бухав і працював (наймався до різних господарів, потім почав торгувати), життя стало налагоджуватись, але то в принципі й так зрозуміло, нічого дивного. Але з часом він женився і став таки поважним чоловіком у селі. Люди говорили: о, взявся за розум, молодець. З робінгудством він на той момент зав'язав, бо жінка перед весіллям поставила таку умову. Типу, неможливо так, це прям зовсім огидне діло, або лишай його, або я з тобою не буду. Він лишив.
Так от, дійшло до того, що там стали впроваджувати якусь первісну демократію, і його люди обрали як представника.

Отут я хочу зупинитись і поволати: ось вона, ось! історія успіху! З таким сумним стартом чувак добряче прокачався. Не без проблем, звісно, але це бляха жива людина, ще й має в характері якийсь стихійний вогонь, пристрасті, оце все. Нуль виховання, освіти, батьківського капіталу. Зовсім непогано, я ж тому і вважаю, що таке кіно б зараз усі дивилися.

Але, оскільки історія-то була задумана зовсім на іншу тему - не про успіх, а про деградацію, то у кінці все руйнується, незважаючи на намагання Чіпки вигребти. Тут можна багато сперечатись, чи він сам винен, чи воно просто по-інакшому не могло бути, але що навколо утворилася системна корупція - факт, що людей без освіти легше довести до зубожіння - факт, що немає об'єктивних можливостей для розвитку, і людина має вивертатись з власної шкіри, щоб вижити - факт.
Є люди, у яких від того дах не зірве, а у когось таки зірве.

Ці теми дофіга важливі, їх треба детально розбирати і розуміти, але я певно беру свої слова назад - щодо фільму (якби він існував). Все ж таки, кіно, в фіналі якого головного героя уганяють в Сибір за дурне вбивство, а його жінка вішається - ну, певно не зовсім те, чого зараз потребує суспільство. Можливо, якщо зняти "за мотивами" й поміняти кінцівку - було би ок. Але щоб при тому зберегти картину, створену авторами, а не перетворити її на веселі пригоди Зорро... Я нічого не маю проти Зорро, дуже його люблю і взагалі, просто тут дійсно хороший сюжет, у Мирного, і от прям хз, як його популяризувати.